Якщо ти, шановний друже, побачивши заголовок, надієшся дізнатися про якісь інтимні подробиці мого життя, я тебе розчарую! Нічого подібного тут ти не прочитаєш! А йдеться тут саме про перший день мого «блогівського» життя. Для чого це мені? Хм, не знаю! Я згадала, що колись бачила як хтось (не пам'ятаю хто) вів блог, і читати його було досить цікаво. Не обіцяю, що так буде і з моїм. Все це я роблю для себе. Я егоїст, тому ніколи не чекайте від мене безкорисності))))) І все таки, я не відкриватиму всі карти відразу. Блог потрібен мені для того, щоб ділитися з усіми, кому я цікава (якщо ти читаєш мій блог, значить тобі цікаво знати, про що я думаю) своїми думками і маленькими таємницями. Не зовсім давно з'явилися такі сайти як ask.fm, formspring me, sprashyvay.ru, в яких ніби-то є можливість відкритися людям, відповісти на їхні анонімні питання і просто заговорити про те, про що в реальному житті і навіть Вконтакте чи у Фейсбуці не наважуєшся. Звичайно, що я зареєструвалася, і навіть не в одному, може й у всіх (не пам'ятаю). М'яко кажучи, це не те, чого я очікувала. На таких сайтах немає нічого святого, питання одного типу і зовсім не цікаві (це власне моя думка). Якщо чесно, спочатку ідея ведення блогу здалася мені ідіотською, адже в мене немає дару гарно формулювати свої думки. Проте, я вирішила, що це мені допоможе його розвинути. Мені подобаються люди творчі, які вміють гарно висловлюватися, поети або прозаїки, їх я поважаю, бо написати, наприклад роман, не просто викласти на папері гарну історію, а викласти свої думки, своє підсвідоме життя. Колись я вела свої щоденники, там було моє все, чого іншим читати не судилося. В один момент, прийшов час їхньої «страти» (горіли вони прекрасно). Але класно було їх перечитувати, насміялася, така дурненька колись була. Тим не менше, мені б цікаво було читати в майбутньому, що я думала в теперішні дні мого буття. Тому я обрала блог, на заміну старомодному вже паперовому щоденнику!!!